контактор
КОНТА́КТОР, а, ч., спец. Прилад, за допомогою якого пускають у рух і зупиняють електричні двигуни й автоматизують виробничі процеси.
Він [машиніст] приходить на електровоз задовго до початку рейсу, старанно перевіряє роботу електричних машин, апаратів, контакторів (Роб. газ., 16.11 1966, 2).
Словник української мови (СУМ-11)