контрастний

КОНТРА́СТНИЙ, а, е.

1. Який становить контраст; різко протилежний.

Цвіркун і Клавочка являють собою контрастну пару — вона величава, .. висока, він же жвавий, маленький (Коч., І, 1956, 84).

2. Який характеризується використанням контрастів.

Переважна більшість плакатів [періоду громадянської війни] побудована на контрастних сполученнях двох-трьох фарб (Укр. рад. граф., 1957, 28);

Контрастний метод дослідження.

3. спец. Який має значну різницю між темними та ясними місцями зображення.

Коли зображення має в межах від білого до чорного 7-10 тонів, то воно сприймається як контрастне (Довідник фот., 1959, 63).

Значення в інших словниках

1. контрастний — контра́стний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. контрастний — [контраснией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. контрастний — -а, -е. 1》 Який становить контраст; різко протилежний. 2》 Який характеризується використанням контрастів. 3》 спец. Який має значну різницю між темними та ясними місцями зображення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. контрастний — КОНТРА́СТНИЙ, а, е. Який становить контраст; різко протилежний. Цвіркун і Клавочка являють собою контрастну пару – вона величава, .. висока, він же жвавий, маленький (І. Кочерга); “Козаченьку, куди йдеш”. Ця пісня ..  Словник української мови у 20 томах