контрастний
КОНТРА́СТНИЙ, а, е.
1. Який становить контраст; різко протилежний.
Цвіркун і Клавочка являють собою контрастну пару — вона величава, .. висока, він же жвавий, маленький (Коч., І, 1956, 84).
2. Який характеризується використанням контрастів.
Переважна більшість плакатів [періоду громадянської війни] побудована на контрастних сполученнях двох-трьох фарб (Укр. рад. граф., 1957, 28);
Контрастний метод дослідження.
3. спец. Який має значну різницю між темними та ясними місцями зображення.
Коли зображення має в межах від білого до чорного 7-10 тонів, то воно сприймається як контрастне (Довідник фот., 1959, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контрастний — контра́стний прикметник Орфографічний словник української мови
- контрастний — [контраснией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- контрастний — -а, -е. 1》 Який становить контраст; різко протилежний. 2》 Який характеризується використанням контрастів. 3》 спец. Який має значну різницю між темними та ясними місцями зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контрастний — КОНТРА́СТНИЙ, а, е. Який становить контраст; різко протилежний. Цвіркун і Клавочка являють собою контрастну пару – вона величава, .. висока, він же жвавий, маленький (І. Кочерга); “Козаченьку, куди йдеш”. Ця пісня .. Словник української мови у 20 томах