1. Словник української мови в 11 томах

контраст

КОНТРА́СТ, у, ч.

1. Гостро виражена протилежність.

Владко.. сміливий, рішучий, вродливий, а його брат якийсь ніби наполоханий..— ось який контраст являли обидва брати (Фр., VI, 1951, 241);

Серед білих або злегка жовтавих домів ростуть групами кипариси, що збільшує контраст між білим і чорним (Коцюб., III, 1956, 351);

Франція капіталістична країна. Контрасти між багатством і вбожеством не можуть у ній не існувати (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 70);

Між чорною., ніччю і неймовірно ясним палючим днем тут існує різкий контраст (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 39).

2. У живопису та фотографії — велика, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів.

Макс Осборн розглядав контрасти світла й тіні у Рембрандта як символічне втілення боротьби звірячих інстинктів з божественним променем (Мист., 4, 1956, 41);

Контраст негатива виражається різницею між максимальним і мінімальним його почорнінням (Довідник фот., 1959, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контраст — контра́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контраст — Протилежність, полярність; (неподібність) розбіжність. Словник синонімів Караванського
  3. контраст — [контраст] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. контраст — -у, ч. 1》 Гостро виражена протилежність. 2》 У живопису та фотографії – велика, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. контраст — Супротивність, супротива, противність, противенство, протиставність, протистава, див. антагоністичний, антипод, протилежний Словник чужослів Павло Штепа
  6. контраст — КОНТРА́СТ, у, ч. 1. Гостро виражена протилежність. Владко .. сміливий, рішучий, вродливий, а його брат якийсь ніби наполоханий .. – ось який контраст являли обидва брати (І. Словник української мови у 20 томах
  7. контраст — контра́ст (від франц. contraste – протилежність) різко окреслена протилежність у чомусь. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. контраст — Контра́ст, -ту; -ра́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. контраст — (фр.) Різко підкреслена протилежність між однорідними якостями пластичних форм або просторових компонентів. Один з засобів композиції в архітектурі і монументальному мистецтві (порівн. нюанс). Архітектура і монументальне мистецтво