1. Словник української мови у 20 томах

контраст

КОНТРА́СТ, у, ч.

1. Гостро виражена протилежність.

Владко .. сміливий, рішучий, вродливий, а його брат якийсь ніби наполоханий .. – ось який контраст являли обидва брати (І. Франко);

Серед білих або злегка жовтавих домів ростуть групами кипариси, що збільшує контраст між білим і чорним (М. Коцюбинський);

Максим говорив, заплітаючи язиком, але доброю українською мовою, і, може, саме це – контраст між тією мовою й жахливим виглядом зовнішнім – змусило старого господаря зацікавитись (І. Багряний);

Між чорною .. ніччю і неймовірно ясним палючим днем тут існує різкий контраст (Л. Дмитерко).

2. У живописі та фотографії – велика, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів.

Контраст негатива виражається різницею між максимальним і мінімальним його почорнінням (з наук. літ.);

Завдяки двом протилежним принципам – контрасту та нюансу – художнику вдалося органічно вписати зображення в площину обкладинки, поєднати його з конструктивним гротескним шрифтом та зі скупими набірними елементами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контраст — контра́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контраст — Протилежність, полярність; (неподібність) розбіжність. Словник синонімів Караванського
  3. контраст — [контраст] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. контраст — -у, ч. 1》 Гостро виражена протилежність. 2》 У живопису та фотографії – велика, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. контраст — Супротивність, супротива, противність, противенство, протиставність, протистава, див. антагоністичний, антипод, протилежний Словник чужослів Павло Штепа
  6. контраст — контра́ст (від франц. contraste – протилежність) різко окреслена протилежність у чомусь. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. контраст — Контра́ст, -ту; -ра́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. контраст — КОНТРА́СТ, у, ч. 1. Гостро виражена протилежність. Владко.. сміливий, рішучий, вродливий, а його брат якийсь ніби наполоханий..— ось який контраст являли обидва брати (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. контраст — (фр.) Різко підкреслена протилежність між однорідними якостями пластичних форм або просторових компонентів. Один з засобів композиції в архітектурі і монументальному мистецтві (порівн. нюанс). Архітектура і монументальне мистецтво