1. Словник української мови у 20 томах

контрасигнувати

КОНТРАСИГНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, юр.

Стверджувати власним підписом документ, виданий головою держави.

Разом із правом контрасигнувати акти Президента Кабінет Міністрів України й особисто прем'єр-міністр України отримали можливість реально впливати на їхній зміст і спрямованість (з наук.-попул. літ.);

Контрасигнуючи акт, прем'єр-міністр і відповідальний міністр не лише беруть його до виконання, а й перебирають на себе відповідальність за нього (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрасигнувати — контрасигнува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. контрасигнувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Стверджувати власним підписом документ, виданий головою держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрасигнувати — КОНТРАСИГНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Стверджувати власним підписом документ, виданий головою держави. Словник української мови в 11 томах