контрастувати

КОНТРАСТУВА́ТИ, у́є, недок., з ким — чим. Бути контрастним, протилежним до кого-, чого-небудь, становити контраст до когось, чогось.

Неприродна лагідність прикро контрастувала з попереднім диким і грізним тоном (Фр., VIII, 1952, 115);

Його ясно-блакитні, майже безбарвні очі дивно контрастували з обвітреним червоним обличчям (Собко, Нам спокій.., 1959, 87);

Характерною рисою архітектури житла є також принцип контрасту.. Так, наприклад, загальний ясний тон пофарбування стін контрастує з темним кольором даху, від чого стіна здається ще світлішою (Жилий буд. колгоспника, 1956, 132).

Значення в інших словниках

1. контрастувати — контрастува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. контрастувати — -ує, недок., з ким – чим. Бути контрастним, протилежним до кого-, чого-небудь, становити контраст до когось, чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. контрастувати — Противити, випротивити, напротивити, спротивити, упротивити, супротивляти, супротивити, противничати, напротивничати, спротивничати, упротивничити, противенствувати, спротивенствувати, упротивенствувати, протиставляти, протиставити, протиставлятися, протиставитися  Словник чужослів Павло Штепа
4. контрастувати — КОНТРАСТУВА́ТИ, у́є, недок., з ким – чим. Бути контрастним, протилежним до кого-, чого-небудь, становити контраст до когось, чогось. Неприродна лагідність прикро контрастувала з попереднім диким і грізним тоном (І. Франко); Темний абажур залишав обличчя .  Словник української мови у 20 томах