контужений

КОНТУЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до контузити.

Тяжко контужений ворожою міною майор Захар Билина був підібраний селянами (Ле, В снопі.., , );

Григорій був контужений і поранений в ногу (Стельмах, Вел. рідня, , );

// У знач. прикм.

Якийсь контужений сержант, зібравши біля себе гурт легкопоранених, заїкаючись, розповідав дуже голосно, як він підкладав вибухівку під дот і як нею ж його оглушило, бо не встиг далеко відповзти (Гончар, III, , ).

Значення в інших словниках

1. контужений — конту́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. контужений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до контузити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. контужений — КОНТУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до конту́зити. Теорію викладав підполковник Страхов, контужений на початку війни (Б. Антоненко-Давидович); Тяжко контужений ворожою міною майор Захар Билина був підібраний селянами (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах