контужений

конту́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до контузити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. контужений — конту́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. контужений — КОНТУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до конту́зити. Теорію викладав підполковник Страхов, контужений на початку війни (Б. Антоненко-Давидович); Тяжко контужений ворожою міною майор Захар Билина був підібраний селянами (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах
3. контужений — КОНТУЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до контузити. Тяжко контужений ворожою міною майор Захар Билина був підібраний селянами (Ле, В снопі.., , ); Григорій був контужений і поранений в ногу (Стельмах, Вел. рідня, , ); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах