кооптування —
кооптува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
кооптування —
-я, с. Дія за знач. кооптувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кооптування —
КООПТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кооптува́ти. Потрапити до Ради у Карфагені могли лише найзаможніші громадяни, бо існував майновий ценз, а вибори здійснювали спеціальні комісії, що самі поповнювали свій склад кооптуванням (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
кооптування —
Кооптува́ння, -ння, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)