кооптування
КООПТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. кооптува́ти.
Потрапити до Ради у Карфагені могли лише найзаможніші громадяни, бо існував майновий ценз, а вибори здійснювали спеціальні комісії, що самі поповнювали свій склад кооптуванням (з наук.-попул. літ.);
Головними питаннями порядку денного стали такі: обрання заступників голови обласної партійної організації, зміна юридичної адреси та кооптування складу бюро (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)