1. Словник української мови у 20 томах

кооптування

КООПТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. кооптува́ти.

Потрапити до Ради у Карфагені могли лише найзаможніші громадяни, бо існував майновий ценз, а вибори здійснювали спеціальні комісії, що самі поповнювали свій склад кооптуванням (з наук.-попул. літ.);

Головними питаннями порядку денного стали такі: обрання заступників голови обласної партійної організації, зміна юридичної адреси та кооптування складу бюро (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кооптування — кооптува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кооптування — -я, с. Дія за знач. кооптувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кооптування — Кооптува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кооптування — КООПТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кооптува́ти. Словник української мови в 11 томах