1. Словник української мови у 20 томах

кооптувати

КООПТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

Здійснювати кооптацію кого-небудь.

Всеукраїнський конгрес надав Центральній Раді право кооптувати до свого складу 15% нових членів (з наук. літ.);

Прагнучи продемонструвати свою прогресивність, більшовики сприяли розвиткові науки. У 1919 р. вони не лише кооптували створену в Києві урядом Скоропадського Академію наук, а й навіть оголосили її своїм дітищем (з наук. літ.);

Рада Товариства української мови Київського національного університету імені Т. Шевченка має право кооптувати при потребі до свого складу до третини від числа обраних членів (з наук.-попул. літ.);

// перен. Залучати когось до певного кола осіб.

Тебе кооптують до лику святих як царя (В. Кожелянко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кооптувати — кооптува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кооптувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати кооптацію кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кооптувати — Добирати, добрати, подобирати, закликати, закликати, позакликати, запрошувати, запросити, позапрошувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. кооптувати — Кооптува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кооптувати — КООПТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати кооптацію кого-небудь. Зважаючи на складність умов нелегальної боротьби й можливість провалів, [Празька] конференція надала Центральному Комітетові [РСДРП] право кооптувати членів і кандидатів у члени ЦК (Рад. Укр., 18.I 1962, 3). Словник української мови в 11 томах