коректувати

КОРЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. книжн. Вносити корективи, поправки в що-небудь.

Сміливість, наполегливість, натхненна праця й трудова звитяга комсомольців і молоді коректують розрахунки господарників, скорочують строки будівництва (Ком. Укр., 2, 1962, 65);

Учасники експедиції весь час коректували карти, виправляли координати багатьох островів (Видатні вітч. географи.., 1954, 61).

2. друк. Виправляти текст чого-небудь у коректурі (у 2 знач.).

3. військ. Те саме, що корегува́ти 1.

Гримлять залпи.., вогонь коректує лейтенант Толейкіс (Рад. Укр., 29.VІІ 1967, 4).

Значення в інших словниках

1. коректувати — коректува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. коректувати — КОРЕКТУВАТИ – КОРИГУВАТИ Коректувати, -ую, -уєш. 1. Вносити корективи в щось, виправляти що-небудь тощо: коректувати розрахунки економістів, коректувати артилерійську стрільбу. 2. Виправляти помилки у відбитку друкарського, комп’ютерного та ін.  Літературне слововживання
3. коректувати — КОРЕҐУВАТИ, поправляти, виправляти; (гармату) пристрілювати.  Словник синонімів Караванського
4. коректувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 книжн. Вносити корективи, поправки в що-небудь. 2》 друк. Виправляти текст чого-небудь у коректурі (у 2 знач.). 3》 військ. Те саме, що корегувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. коректувати — див. коригувати  Словник чужослів Павло Штепа
6. коректувати — КОРЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Те саме, що коригува́ти 1. Галузь освіти покликана коректувати свої пріоритети й цінності з урахуванням актуальних і перспективних, довготривалих питань у розвитку людини та суспільства (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. коректувати — коректува́ти, коригува́ти (від лат. corrigo – виправляю) 1. Вносити виправлення, виправляти щось. 2. Виправляти на друкарському відбитку помилки. 3.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. коректувати — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док.  Словник синонімів української мови
9. коректувати — Коректува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)