коректувати
КОРЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Те саме, що коригува́ти 1.
Галузь освіти покликана коректувати свої пріоритети й цінності з урахуванням актуальних і перспективних, довготривалих питань у розвитку людини та суспільства (з навч. літ.);
Психоаналіз коректує ставлення особистості до життєвої практики, відкриваючи їй власні глибинні методи гармонізації внутрішнього світу (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Вперто не погоджувалися соціологи “коректувати” рейтинг губернатора в офіційному прес-релізі (В. Єшкілєв);
// Змінювати що-небудь у діяльності, творчості, розвитку і т. ін. відповідно до ситуації.
Людина в повсякденному житті є виконавцем та інтерпретатором культурних настанов суспільства, яке формує й коректує основні параметри її свідомості, поведінки і діяльності (з наук.-попул. літ.);
Національні особливості коректують універсальні принципи економічної історії (з навч. літ.);
Імідж дає змогу коректувати поведінку, адаптувати людину до соціальних комунікацій (із журн.).
2. полігр. Виправляти текст чого-небудь у коректурі (перев. відбитку друкарського, комп'ютерного набору).
Дотемна просиджував він [Юрій Яновський] у пропахлих свинцем і гасом цехах друкарні, продивляючись і коректуючи аркуші свого журналу (М. Бажан);
Він .. горячково коректував свою першу збірку повоєнних віршів (Олекса Ізарський).
3. військ., рідко. Те саме, що коригува́ти 2.
Командир дивізіону коректує вогонь під час стрільби (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)