1. Словник української мови у 20 томах

коректувати

КОРЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

1. Те саме, що коригува́ти 1.

Галузь освіти покликана коректувати свої пріоритети й цінності з урахуванням актуальних і перспективних, довготривалих питань у розвитку людини та суспільства (з навч. літ.);

Психоаналіз коректує ставлення особистості до життєвої практики, відкриваючи їй власні глибинні методи гармонізації внутрішнього світу (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Вперто не погоджувалися соціологи “коректувати” рейтинг губернатора в офіційному прес-релізі (В. Єшкілєв);

// Змінювати що-небудь у діяльності, творчості, розвитку і т. ін. відповідно до ситуації.

Людина в повсякденному житті є виконавцем та інтерпретатором культурних настанов суспільства, яке формує й коректує основні параметри її свідомості, поведінки і діяльності (з наук.-попул. літ.);

Національні особливості коректують універсальні принципи економічної історії (з навч. літ.);

Імідж дає змогу коректувати поведінку, адаптувати людину до соціальних комунікацій (із журн.).

2. полігр. Виправляти текст чого-небудь у коректурі (перев. відбитку друкарського, комп'ютерного набору).

Дотемна просиджував він [Юрій Яновський] у пропахлих свинцем і гасом цехах друкарні, продивляючись і коректуючи аркуші свого журналу (М. Бажан);

Він .. горячково коректував свою першу збірку повоєнних віршів (Олекса Ізарський).

3. військ., рідко. Те саме, що коригува́ти 2.

Командир дивізіону коректує вогонь під час стрільби (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коректувати — коректува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. коректувати — КОРЕКТУВАТИ – КОРИГУВАТИ Коректувати, -ую, -уєш. 1. Вносити корективи в щось, виправляти що-небудь тощо: коректувати розрахунки економістів, коректувати артилерійську стрільбу. 2. Виправляти помилки у відбитку друкарського, комп’ютерного та ін. Літературне слововживання
  3. коректувати — КОРЕҐУВАТИ, поправляти, виправляти; (гармату) пристрілювати. Словник синонімів Караванського
  4. коректувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 книжн. Вносити корективи, поправки в що-небудь. 2》 друк. Виправляти текст чого-небудь у коректурі (у 2 знач.). 3》 військ. Те саме, що корегувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коректувати — див. коригувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. коректувати — коректува́ти, коригува́ти (від лат. corrigo – виправляю) 1. Вносити виправлення, виправляти щось. 2. Виправляти на друкарському відбитку помилки. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. коректувати — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док. Словник синонімів української мови
  8. коректувати — Коректува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. коректувати — КОРЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. книжн. Вносити корективи, поправки в що-небудь. Сміливість, наполегливість, натхненна праця й трудова звитяга комсомольців і молоді коректують розрахунки господарників, скорочують строки будівництва (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах