коректурний

КОРЕКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до коректу́ра 2.

Входить Криницька. На ходу читає і править коректурні аркуші (Мик., І, 1957, 355);

Коректурний відбиток.

Значення в інших словниках

1. коректурний — коректу́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. коректурний — -а, -е. Прикм. до коректура 2). Коректурний відбиток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коректурний — КОРЕКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до коректу́ра 2. Доктор Тіле озирається: на стільцях, на канапці, на всіх фотелях купами лежать книжки, брошури, газети, коректурні шпальти – сісти ніде (В.  Словник української мови у 20 томах