коректурний

КОРЕКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до коректу́ра 2.

Входить Криницька. На ходу читає і править коректурні аркуші (Мик., І, 1957, 355);

Коректурний відбиток.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коректурний — коректу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коректурний — -а, -е. Прикм. до коректура 2). Коректурний відбиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коректурний — КОРЕКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до коректу́ра 2. Доктор Тіле озирається: на стільцях, на канапці, на всіх фотелях купами лежать книжки, брошури, газети, коректурні шпальти – сісти ніде (В. Словник української мови у 20 томах