коректурний
КОРЕКТУ́РНИЙ, а, е.
Прикм. до коректу́ра 2.
Доктор Тіле озирається: на стільцях, на канапці, на всіх фотелях купами лежать книжки, брошури, газети, коректурні шпальти – сісти ніде (В. Винниченко);
Мушу я зробить поправку, Тому, що знаю справу всю практично: Й писання, друк і коректурну правку... (В. Еллан-Блакитний);
Входить Криницька. На ходу читає і править коректурні аркуші (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коректурний — коректу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- коректурний — -а, -е. Прикм. до коректура 2). Коректурний відбиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коректурний — КОРЕКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до коректу́ра 2. Входить Криницька. На ходу читає і править коректурні аркуші (Мик., І, 1957, 355); Коректурний відбиток. Словник української мови в 11 томах