коржик

КО́РЖИК, а, ч.

1. Зменш. до корж.

Взяла у холодочок завела, .. Та коржиком погодувала, Свіженьким коржиком (Шевч., II, 1953, 319);

Мати ще влила йому свіжого кок-чаю і розломила сьогодні спечений коржик (Ле, Міжгір’я, 1953, 96).

2. див. ко́ржики.

Значення в інших словниках

1. коржик — ко́ржик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. коржик — Балабушка, (медовий) медяник, медівник.  Словник синонімів Караванського
3. коржик — див. хліб  Словник синонімів Вусика
4. коржик — -а, ч. 1》 Зменш. до корж. 2》 див. коржики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. коржик — КО́РЖИК, а, ч. 1. Зменш. до корж. У холодочок завела [сина] .. Та коржиком погодувала, Свіженьким коржиком (Т. Шевченко); Мати ще влила йому свіжого кок-чаю і розломила сьогодні спечений коржик (Іван Ле). 2. Див. ко́ржики.  Словник української мови у 20 томах
6. коржик — Коржик, -ка м. ум. отъ корж.  Словник української мови Грінченка