коржик
КО́РЖИК, а, ч.
1. Зменш. до корж.
У холодочок завела [сина] .. Та коржиком погодувала, Свіженьким коржиком (Т. Шевченко);
Мати ще влила йому свіжого кок-чаю і розломила сьогодні спечений коржик (Іван Ле).
2. Див. ко́ржики.
Словник української мови (СУМ-20)