корж
КОРЖ, а́, ч.
Плоский круглої форми виріб із прісного тіста.
Там лакомини разні [різні] їли [боги], Буханчики пшеничні білі, Кислиці, ягоди, коржі (І. Котляревський);
Хомиха качала корж, а очей не зводила з сина (І. Нечуй-Левицький);
Уранці й надвечір невелика родина сідала навкруг вогнища .. Їжа в них була одноманiтна, убога – юшка з в'яленої риби з прiсними коржами, спеченими на камiннях вогнища (С. Скляренко);
Юлка подала на стіл ще теплого пшеничного коржа, посипаного сіллю і натертого салом (М. Томчаній);
На столах під крислатими вербами парували шматки вареної та печеної риби, духовито пахтіли житні коржі, бурштиново іскрився мед в щільниках (О. Бердник);
* Образно. Дощ прибив його [листя] до землі, спресував рудим коржем (В. Козаченко);
Хмари білі .. пливли тим морем спокійні, ошатні й осяяні. А ще стирчав там жовтий корж сонця (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)