корж —
Корж — cake (of coal) — Kohlenbacke, Nachfall — невелика за розміром пластина покрівлі або підошви пласта, що відшарувалася.
Гірничий енциклопедичний словник
корж —
-а, ч. Плоский круглої форми виріб із прісного тіста.
Великий тлумачний словник сучасної мови
корж —
КОРЖ, а́, ч. Плоский круглої форми виріб із прісного тіста. Там лакомини разні [різні] їли [боги], Буханчики пшеничні білі, Кислиці, ягоди, коржі (І. Котляревський); Хомиха качала корж, а очей не зводила з сина (І.
Словник української мови у 20 томах
корж —
Найдавніший вид хліба в українців; досить тонкий шар неквашеного пшеничного або житнього тіста випікається просто на вугіллі, у гарячому попелі; теп. на гарячій плиті чи на олії на сковороді.
Універсальний словник-енциклопедія
корж —
КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком).
Словник синонімів української мови
корж —
КОРЖ, а́, ч. Плоский круглої форми виріб із прісного тіста. Там лакомини разні [різні] їли [боги], Буханчики пшеничні білі. Кислиці, ягоди, коржі (Котл., І, 1952, 95); Хомиха качала корж, а очей не зводила з сина (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
корж —
Корж, -жа м. Родъ лепешки. Чуб. VII. 445. Я б спекла собі коржа. Рудч. Ск. І. 123. ум. коржик. Коржик мені спечи. Рудч. Ск. І. 168.
Словник української мови Грінченка