Орфоепічний словник української мови

коригування

коригува́ння

[кориегуван':а]

-н':а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коригування — коригува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. коригування — див. корегування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коригування — КОРИГУВА́ННЯ, рідше КОРЕГУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. коригува́ти, корегува́ти, 1. Вiн закiнчив корегування польоту i включив автопiлот (О. Бердник); На основі теоретичних постулатів Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. коригування — коригува́ння див. коректування  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. коригування — КОРЕКТУВА́ННЯ (внесення корективів, поправок у що-небудь, виправлення тексту в коректурі, внесення поправок у наведення гармат тощо), КОРИГУВА́ННЯ (виправлення чогось, внесення виправлень у щось); КОРЕ́КЦІЯ (виправлення чогось...  Словник синонімів української мови
  6. коригування — рос. корректирование (від латин. correctio — поправка) — часткові зміни, виправлення, поправки, що вносяться в розрахунки, прогнози, плани, проекти, програми тощо.  Eкономічна енциклопедія