коригування
КОРИГУВА́ННЯ, рідше КОРЕГУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. коригува́ти, корегува́ти, 1.
Вiн закiнчив корегування польоту i включив автопiлот (О. Бердник);
На основі теоретичних постулатів Л. С. Паламарчука простежено розвиток сучасних мовних тенденцій, які доцільно враховувати під час створення, перевидання, вдосконалення й коригування українських словників (з наук. літ.);
У літакобудуванні будують точну копію (макет) системи і відпрацьовують з необхідним коригуванням усі режими її роботи (з наук.-техн. літ.);
Основна увага в експериментальному дослідженні надавалася коригуванню вимови школярами свистячих, шиплячих, а також сонорного (р) і фарингального (г) (з навч. літ.);
Зберігання, корегування та оброблення даних здійснюють за допомогою сучасних засобів обчислювальної техніки (з наук.-попул. літ.).
2. військ. Дія за знач. коригува́ти 2.
Могли й навмисне залишити його [фашиста] для корегування вогню по наших вогневих точках (О. Підсуха);
Цього разу маємо стріляти ближче, по самому пругу висоти, де рудіє перша полоса окопів противника. Пристрілюємось. Івченко передає коригування Суниці (Є. Доломан).
3. полігр. Дія за знач. коригува́ти 3.
Добірним матеріалом заповнені місячники і в Росії дуже рідка птиця..; .. ті місячники .. можуть держати при собі цілий штаб письменників, референтів, не говорячи про таких, що роблять усю чорну роботу корегування, яка у нас спадає також на редакторів (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)