користувальний

КОРИСТУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для певного використання.

Племінне й користувальне поголів’я птиці повинно перебувати у певних числових співвідношеннях (Птахівн., 1955, 87);

Не однакові вимоги ставляться до користувальних коней у різних її [України] зонах (Конярство, 1957, 88).

Значення в інших словниках

1. користувальний — кори́стува́льний прикметник користува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. користувальний — -а, -е, спец. Признач. для певного використання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. користувальний — КОРИСТУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для користування, використання. У практиці сільського господарства найпоширенішою є промислова гібридизація для одержання робочих користувальних тварин (з навч. літ.); Банкінг підтримується єдиним користувальним інтерфейсом (із журн.).  Словник української мови у 20 томах