користолюбство

КОРИСТОЛЮ́БСТВО, а, с. Властивість за знач. користолю́бний.

Колективізм за природою своєю протилежний індивідуалізмові, егоїзмові, користолюбству та іншим проявам старої, буржуазної моралі (Ком. Укр., 11, 1963, 10).

Значення в інших словниках

1. користолюбство — користолю́бство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. користолюбство — -а, с. Властивість за знач. користолюбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. користолюбство — КОРИСТОЛЮ́БСТВО, а, с. Прагнення до користі (у 2 знач.); користолюбність. Він міг забагатіти.., якби піддався спокусі диявола користолюбства, але той не мав над ним сили (Б.  Словник української мови у 20 томах