1. Словник української мови в 11 томах

користолюбство

КОРИСТОЛЮ́БСТВО, а, с. Властивість за знач. користолю́бний.

Колективізм за природою своєю протилежний індивідуалізмові, егоїзмові, користолюбству та іншим проявам старої, буржуазної моралі (Ком. Укр., 11, 1963, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. користолюбство — користолю́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. користолюбство — -а, с. Властивість за знач. користолюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. користолюбство — КОРИСТОЛЮ́БСТВО, а, с. Прагнення до користі (у 2 знач.); користолюбність. Він міг забагатіти.., якби піддався спокусі диявола користолюбства, але той не мав над ним сили (Б. Словник української мови у 20 томах