користолюбство
користолю́бство
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- користолюбство — -а, с. Властивість за знач. користолюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- користолюбство — КОРИСТОЛЮ́БСТВО, а, с. Прагнення до користі (у 2 знач.); користолюбність. Він міг забагатіти.., якби піддався спокусі диявола користолюбства, але той не мав над ним сили (Б. Словник української мови у 20 томах
- користолюбство — КОРИСТОЛЮ́БСТВО, а, с. Властивість за знач. користолю́бний. Колективізм за природою своєю протилежний індивідуалізмові, егоїзмові, користолюбству та іншим проявам старої, буржуазної моралі (Ком. Укр., 11, 1963, 10). Словник української мови в 11 томах