коритар
КОРИТА́Р, я́, ч., діал. Коридор.
Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий.. ганок, а з другого — на коритар (Фр., І, 1955, 272);
На коритарі почулися кроки вартових і заблимало світло нафтових ламп (Ірчан, II, 1958, 93).
Словник української мови (СУМ-11)