коритар
КОРИТА́Р, я́, ч., діал.
Коридор.
Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий .. ґанок, а з другого – на коритар (І. Франко);
Нарешті вже під вечір приїжджаємо до Дрогобича. Заїжджаємо до готелю, наші речі зложені на коритарі (А. Чайковський);
На коритарі почулися кроки вартових і заблимало світло нафтових ламп (Мирослав Ірчан);
Пристав був розчарований, коли до нього в коритар вийшов Голуб'ятніков (Гео Шкурупій).
Словник української мови (СУМ-20)