коритечко

КОРИТЕЧКО, а, с.

Зменш. до кори́то 1, 3.

Взяла Харитя коритечко та й пішла до худоби (М. Коцюбинський);

Найпоширеніші хлоп'ячі саморобні цяцьки виготовляють із доволі м'якої соснової кори, з якої легко стругати візочки, човники, коритечка (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. коритечко — -а, с. Зменш. до корито.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. коритечко — Кори́течко, -ка с. ум. отъ кори́то.  Словник української мови Грінченка