коритечко

кори́течко

-а, с.

Зменш. до корито.

Значення в інших словниках

1. коритечко — КОРИТЕЧКО, а, с. Зменш. до кори́то 1, 3. Взяла Харитя коритечко та й пішла до худоби (М. Коцюбинський); Найпоширеніші хлоп'ячі саморобні цяцьки виготовляють із доволі м'якої соснової кори, з якої легко стругати візочки, човники, коритечка (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. коритечко — Кори́течко, -ка с. ум. отъ кори́то.  Словник української мови Грінченка