коритечко

КОРИТЕЧКО, а, с.

Зменш. до кори́то 1, 3.

Взяла Харитя коритечко та й пішла до худоби (М. Коцюбинський);

Найпоширеніші хлоп'ячі саморобні цяцьки виготовляють із доволі м'якої соснової кори, з якої легко стругати візочки, човники, коритечка (з навч. літ.).