коритечко
Кори́течко, -ка
с. ум. отъ кори́то.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коритечко — -а, с. Зменш. до корито. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коритечко — КОРИТЕЧКО, а, с. Зменш. до кори́то 1, 3. Взяла Харитя коритечко та й пішла до худоби (М. Коцюбинський); Найпоширеніші хлоп'ячі саморобні цяцьки виготовляють із доволі м'якої соснової кори, з якої легко стругати візочки, човники, коритечка (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах