корм
КОРМ, у, ч. Їжа тварин.
Аж баба хліб бровку шпурнула.., То він за кормом і погнавсь (Котл., І, 1952, 134);
На придолинку росла конюшина, пирій — ситний корм скотині (Горд., II, 1959, 195);
Основним для курей є зерновий корм — овес, кукурудза, просо та відходи, які лишаються під час переробки (висівки, борошняний пил) (Зоол., 1957, 129).
∆ Гру́бі корми́ див. гру́бий;
Дріжджо́вані корми́ див. дріжджо́ваний;
Зеле́ний корм див. зеле́ний.
Словник української мови (СУМ-11)