Словник української мови в 11 томах

коровий

КО́РОВИЙ, а, е, мед. Стос. до кору.

Корове захворювання.

КОРОВИ́Й, а́, е́. Стос. до кори головного мозку.

Корові центри.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. коровий — ко́рови́й прикметник від: кір ко́ровий прикметник від: кір мед. корови́й прикметник від: кора́  Орфографічний словник української мови
  2. коровий — I коров`ий-а, -е. Стос. до кори головного мозку. Корові центри. II к`оров`ийкорова, корове, мед. Стос. до кору. Корове захворювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коровий — КО́РОВИЙ, а, е, мед. Стос. до кору. В осіб, що страждають на суху екзему, уражені місця за один або навіть два дні до появи корового висипу можуть набувати вигляду червоних плям (з наук. літ.); Корова інфекція відома з глибокої давнини.  Словник української мови у 20 томах