Великий тлумачний словник сучасної мови

коровий

I коров`ий-а, -е.

Стос. до кори головного мозку. Корові центри.

II к`оров`ийкорова, корове, мед.

Стос. до кору. Корове захворювання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. коровий — ко́рови́й прикметник від: кір ко́ровий прикметник від: кір мед. корови́й прикметник від: кора́  Орфографічний словник української мови
  2. коровий — КО́РОВИЙ, а, е, мед. Стос. до кору. В осіб, що страждають на суху екзему, уражені місця за один або навіть два дні до появи корового висипу можуть набувати вигляду червоних плям (з наук. літ.); Корова інфекція відома з глибокої давнини.  Словник української мови у 20 томах
  3. коровий — КО́РОВИЙ, а, е, мед. Стос. до кору. Корове захворювання. КОРОВИ́Й, а́, е́. Стос. до кори головного мозку. Корові центри.  Словник української мови в 11 томах