коронуватися

КОРОНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. Вінчатися на царювання.

Галицько-волинський князь [Данило] коронувався в 1253 р. (Іст. УРСР, І, 1953, 105);

Хлопці раненько встали і пішли дивитись, як цар коронується (Калин, Закарп. казки, 1955, 69).

Значення в інших словниках

1. коронуватися — коронува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. коронуватися — Вінчатися <�заступати> на царство, приймати <�діставати> корону.  Словник синонімів Караванського
3. коронуватися — -уюся, -уєшся, недок. і док. Вінчатися на царювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коронуватися — КОРОНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. Приймати корону як символ монаршої влади; вінчатися. Хлопці раненько встали і пішли дивитись, як цар коронується (А.  Словник української мови у 20 томах
5. коронуватися — Коронуватися, -нуюся, -єшся гл. Короноваться. Желех.  Словник української мови Грінченка