коротити

КОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, недок., перех. Робити коротшим; укорочувати.

[Явдоха:] А гріх же воно так сердитись, та й негаразд, для усіх негаразд… Все ж то воно на серце ваше сідає, життя коротить (Мирний, V, 1955, 138).

Значення в інших словниках

1. коротити — короти́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. коротити — -очу, -отиш, недок., перех. Робити коротшим; укорочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коротити — КОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, недок. 1. що. Робити коротшим; укорочувати. [Явдоха:] А гріх же воно так сердитись, та й негаразд, для усіх негаразд... Все ж то воно на серце ваше сідає, життя коротить (Панас Мирний); – От і кінець нашим митарствам.  Словник української мови у 20 томах
4. коротити — Короти́ти, -чу́, -ти́ш гл. Укорачивать.  Словник української мови Грінченка