Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
коротити —
короти́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
коротити —
КОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, недок. 1. що. Робити коротшим; укорочувати. [Явдоха:] А гріх же воно так сердитись, та й негаразд, для усіх негаразд... Все ж то воно на серце ваше сідає, життя коротить (Панас Мирний); – От і кінець нашим митарствам.
Словник української мови у 20 томах
коротити —
КОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, недок., перех. Робити коротшим; укорочувати. [Явдоха:] А гріх же воно так сердитись, та й негаразд, для усіх негаразд… Все ж то воно на серце ваше сідає, життя коротить (Мирний, V, 1955, 138).
Словник української мови в 11 томах
коротити —
Короти́ти, -чу́, -ти́ш гл. Укорачивать.
Словник української мови Грінченка