корчування

КОРЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. корчува́ти.

Корчування тропічного лісу не жарт (Ю. Янов., І, 1954, 133);

Радянськими вченими сконструйовані різні типи машин для корчування пнів (Рад. Укр., 8.1 1965, 2).

Значення в інших словниках

1. корчування — корчува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. корчування — -я, с. Дія за знач. корчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корчування — КОРЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. корчува́ти. Звалив їх важкий сон після пекельної праці на рудниках та на соляних варницях, на млинах, на рубанні й корчуванні лісів (З.  Словник української мови у 20 томах
4. корчування — Корчува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. корчування — Корчува́ння, -ня с. Корчеваніе.  Словник української мови Грінченка