корчування

КОРЧУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. корчува́ти.

Звалив їх важкий сон після пекельної праці на рудниках та на соляних варницях, на млинах, на рубанні й корчуванні лісів (З. Тулуб);

– Незабаром станемо до масового корчування пнів (Іван Ле);

Сюди, на корчування дніпровських плавнів, приїхала вона по оргнабору з партією закарпатських лісорубів (О. Гончар);

Найбільше зусилля витрачається на корчування пнів свіжої рубки (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. корчування — корчува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. корчування — -я, с. Дія за знач. корчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корчування — Корчува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. корчування — КОРЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. корчува́ти. Корчування тропічного лісу не жарт (Ю. Янов., І, 1954, 133); Радянськими вченими сконструйовані різні типи машин для корчування пнів (Рад. Укр., 8.1 1965, 2).  Словник української мови в 11 томах
5. корчування — Корчува́ння, -ня с. Корчеваніе.  Словник української мови Грінченка