корчувальник

КОРЧУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Те саме, що корчува́ч.

– До нас їдуть люди, ще виділені трактори, корчувальники, лісосівалки... (Іван Ле);

Ручний корчувальник бур'янів виготовляють з обрізка металевої труби діаметром 25–40 мм (із журн.).

2. Робітник, що займається корчуванням.

Корчувальник другого розряду викорчовує пні вручну та за допомогою механічних пилок і найпростіших пристроїв (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. корчувальник — корчува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. корчувальник — -а, ч. Те саме, що корчувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корчувальник — КОРЧУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що корчува́ч. — До нас їдуть люди, ще виділені трактори, корчувальники, лісосівалки… (Ле, Право.., 1957, 282).  Словник української мови в 11 томах