корчувач
КОРЧУВА́Ч, а, ч. Машина для корчування; корчувальник.
Дерева з корінням можна корчувати бульдозерами або спеціальними корчувачами-збирачами (Довідник сіль. будівельника, 1956, 132).
Словник української мови (СУМ-11)КОРЧУВА́Ч, а, ч. Машина для корчування; корчувальник.
Дерева з корінням можна корчувати бульдозерами або спеціальними корчувачами-збирачами (Довідник сіль. будівельника, 1956, 132).
Словник української мови (СУМ-11)