Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
корчувач —
корчува́ч іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
корчувач —
КОРЧУВА́Ч, а́, ч. Машина або пристрій для корчування; корчувальник (у 1 знач.). Для землерийних робіт під час будівництва гідротехнічних споруд застосовують одноковшові екскаватори, бульдозери, терасери, скрепери, грейдери і автогрейдери, корчувачі та збирачі (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
корчувач —
КОРЧУВА́Ч, а, ч. Машина для корчування; корчувальник. Дерева з корінням можна корчувати бульдозерами або спеціальними корчувачами-збирачами (Довідник сіль. будівельника, 1956, 132).
Словник української мови в 11 томах