корчувач
корчува́ч
-а, ч.
Машина для корчування; корчувальник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корчувач — корчува́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- корчувач — КОРЧУВА́Ч, а́, ч. Машина або пристрій для корчування; корчувальник (у 1 знач.). Для землерийних робіт під час будівництва гідротехнічних споруд застосовують одноковшові екскаватори, бульдозери, терасери, скрепери, грейдери і автогрейдери, корчувачі та збирачі (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- корчувач — КОРЧУВА́Ч, а, ч. Машина для корчування; корчувальник. Дерева з корінням можна корчувати бульдозерами або спеціальними корчувачами-збирачами (Довідник сіль. будівельника, 1956, 132). Словник української мови в 11 томах