1. Орфографічний словник української мови

корчувач

корчува́ч

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корчувач — -а, ч. Машина для корчування; корчувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корчувач — КОРЧУВА́Ч, а́, ч. Машина або пристрій для корчування; корчувальник (у 1 знач.). Для землерийних робіт під час будівництва гідротехнічних споруд застосовують одноковшові екскаватори, бульдозери, терасери, скрепери, грейдери і автогрейдери, корчувачі та збирачі (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. корчувач — КОРЧУВА́Ч, а, ч. Машина для корчування; корчувальник. Дерева з корінням можна корчувати бульдозерами або спеціальними корчувачами-збирачами (Довідник сіль. будівельника, 1956, 132). Словник української мови в 11 томах