корчі

ко́рчі

-ів, мн.

Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, за деяких захворюваннь і т. ін.); судома.

Значення в інших словниках

1. корчі — ко́рчі множинний іменник мимовільне скорочення м'язів  Орфографічний словник української мови
2. корчі — Судома, мд. КОНВУЛЬСІЇ; (обличчя) мишка; (у тварин) перелоги; корчій.  Словник синонімів Караванського
3. корчі — КО́РЧІ, ів, мн. Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судома (у 1 знач). [Річард:] Я досі знав лиш бідність артистичну, ощадність бачив, працю невсипущу, та корчів голоду я ще не бачив...  Словник української мови у 20 томах
4. корчі — СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм.  Словник синонімів української мови
5. корчі — КО́РЧІ, ів, мн. Мимовільне скорочення м’язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судома. [Річард:] Я досі знав лиш бідність артистичну, ощадність бачив, працю невсипущу, та корчів голоду я ще не бачив, не чув його спотвореного крику (Л.  Словник української мови в 11 томах