кострубато
КОСТРУБА́ТО. Присл. до коструба́тий 1,2.
Стіл.. прикритий .. білою скатертю, з-під якої кострубата заломлюються контури посуду (Вільде, Сестри.., 1958, 362);
Як умів (хоч, може, часом не дуже переконливо виходило та кострубате трохи), сперечався з Павлом (Головко, II, 1957, 419).
Словник української мови (СУМ-11)